ЛЮПИН БІЛИЙ

  • Азотфіксуюча рослина
  • Накопичує велику кількість калію, азоту, фосфору, кальцію та  підживлює рідкісними мікроелементами
  • Масивна, середньоросла, розгалужена рослина
  • Ідеальний для грунтів з підвищеною кислотністю 
  • Любить сонце і вологу
  • Швидко росте і показує високу врожайність
  • Не потребує особливого догляду
  • Посухостійкий
  • Має довге коріння
  • Пригнічує дротяників в грунті
  • Рихлить грунт, постачає його киснем
  •  Кормова культура для худоби
  • Захист  від вивітрювання, пересихання, розтріскування під час простою
  • Медонос

Білий люпин (Lupinus albus) є ефективною покривною культурою завдяки своїй здатності збагачувати ґрунт азотом, покращувати його структуру та запобігати ерозії. Це однорічна бобова рослина, яка також використовується як сидерат, кормова культура або елемент сівозміни в органічному землеробстві.
Переваги білого люпину як покривної культури
1. Збагачення ґрунту азотом:
• Білий люпин фіксує азот з атмосфери через симбіоз із бульбочковими бактеріями, накопичуючи до 200-250 кг азоту на гектар.
2. Велика кількість органічної маси:
• Створює значну біомасу, яка після заорювання стає джерелом органічного добрива, покращуючи вміст гумусу в ґрунті.
3. Глибока коренева система:
• Потужне коріння люпину розпушує ґрунт і забезпечує доступ води та повітря до глибоких шарів, особливо на важких ґрунтах.
4. Захист ґрунту від ерозії:
• Щільний покрив люпину ефективно захищає ґрунт від змивання та видування.
5. Контроль бур’янів:
• Швидкий ріст і густий покрив пригнічують розвиток бур’янів, зменшуючи їх конкуренцію.
6. Покращення кислотних ґрунтів:
• Білий люпин може рости на слабокислих і кислих ґрунтах (pH 5.0-6.5), зменшуючи їх закислення.
7. Фітосанітарні властивості:
• Допомагає зменшити кількість шкідників і хвороб у ґрунті, сприяючи здоров’ю агроекосистеми.
Використання білого люпину як покривної культури
1. Сидерація:
• Висівається для утворення зеленої маси, яку заорюють у ґрунт перед висівом основної культури.
2. Сівозміна:
• Використовується як попередник для зернових і овочевих культур завдяки покращенню родючості ґрунту.
3. Захист ґрунту в міжсезоння:
• Висівається після збирання основного врожаю для збереження ґрунту під час зими.
4. Суміші з іншими культурами:
• Люпин часто комбінують із злаковими (вівсом, житом) для покращення покривної функції та балансу поживних речовин у ґрунті.
Агротехнічні особливості
• Норма висіву:
• 150-200 кг/га залежно від типу ґрунту та цілей.
• Глибина посіву:
• 3-6 см (глибше на піщаних і легких ґрунтах).
• Оптимальні ґрунти:
• Найкраще росте на легких, супіщаних та слабокислих ґрунтах. Уникає засолених і заболочених ґрунтів.
• Кліматичні умови:
• Білий люпин добре переносить посуху, але чутливий до заморозків. Оптимальна температура для росту – 15-25°C.
• Термін висіву:
• Ранньою весною або влітку після збирання попереднього врожаю.
Переваги використання білого люпину
1. Економія на мінеральних добривах:
• Збагачення ґрунту азотом і органічними речовинами.
2. Покращення структури ґрунту:
• Розпушення важких ґрунтів і зменшення їх ущільнення.
3. Контроль ерозії та бур’янів.
4. Екологічність:
• Люпин сприяє сталому розвитку сільськогосподарських систем.
5. Гнучкість у використанні:
• Може використовуватися як сидерат, кормова або зернова культура.
Білий люпин є ідеальною покривною культурою для підвищення родючості ґрунтів, особливо в регіонах із кислими чи бідними ґрунтами. Його використання дозволяє зменшити залежність від хімічних добрив і покращити екологічний стан сільськогосподарських угідь.

Покращує врожайність суглинків та супісків, замінюючи перегній. Збагачує грунт органікою та гумусом, фіксує азот, розпушує, оздоровлює його, покращує життєдіяльність дощових хробаків
На люпині живуть азотфіксуючі бактерії, які виробляють і «складають» азот з повітря у бульбочках, утворених на корінні рослини. Поки рослина росте, цей азот недоступний. Як тільки рослина помирає, азот поступово вивільняється в ґрунті і стає доступним іншим рослинам. Щодо інших поживних речовин, їх забезпечує зелена маса люпину, яку заробляють в ґрунт після скошування або ж залишають перегнивати на поверхні. 
Люпин як сидерат відомий ще й тим, що має дуже довге коріння, за допомогою якого переносить поживні речовини в саму рослину з глибоких шарів ґрунту. Коли ми перекопуємо скошений люпин, ми заробляємо його у верхній шар ґрунту (залишаємо на поверхні), чим робимо поживні речовини доступними для більшості рослин До ґрунтів люпин не вибагливий, через що його нерідко називають ідеальним сидератом для ґрунтів, що бідні на поживні речовини та мають підвищену кислотність.,пригнічує активність дротяників в ґрунті. Ці шкідники завдають багато клопоту городникам, які час від часу змушені використовувати потужні хімікати для боротьби з ними.
Вирощуючи люпин на одному місці постійно, за кілька сезонів ви гарантовано позбавитеся дротяників на цій ділянці.
Алкалоїди, які входять до складу біомаси люпину, після його скошення і перегнивання в ґрунті, дуже сприяють його розкисленню. При тривалому використанні люпину-сидерату на одній і тій самій ділянці, її земля набуває лужної реакції.
Добре росте на дерново-підзолистих та інших малородючих ґрунтах таких, як піщані та супіщані у Поліссі. Втім, надлишок кальцію не любить, тому на карбонатних чорноземах вирощувати його не варто.
Всі види люпину, крім білого, витримують кислотність ґрунту рН до 5. А алкалоїди, що містяться в біомасі люпину сприяють розкисленню ґрунту після розкладання рослинних решток.
Люпин накопичує позамежну кількість калію, азоту, фосфору, кальцію і ще трохи підживлює рідкісними мікроелементамі. 
Бульбочкові бактерії, що заводяться у коренів бобових рослин, збирають через них величезну кількість азоту з повітря. Коли бактерії гинуть, добрива переходять в користування рослин. На один гектар поля після люпину можна отримати 115 кг азоту, 120 кг калію і 30 кг фосфору.
Вологолюбний, холодостійкий та світлолюбний. Люпин чутливий до вологи. Якщо на полі довго не буде дощів, сидерат доведеться полити самостійно, щоб уникнути пошкодження або загибелі. У рослини немає вибухового зростання і він стартує дуже мляво. Якщо поле вже страждає від більш адаптивних бур’янів, вони захоплять владу і “відберуть” їжу у люпину.
Не містить алкалоїдів, не вбиває шкідливі бактерії і шкідників в ґрунті, на відміну від побратимів. Зате з цієї ж причини може виступити в ролі насиченої корисними елементами кормової культури. Примхливий до типу грунту, зате переносить посуху.
Невибагливість люпину і його вміння виживати у важких умовах не гірше багатьох бур'янів дозволяють використовувати рослину за принципом «посадив — скосив» без серйозного догляду.